Credo Consulting Group

Зупинення реєстрації податкових накладних: деякі нюанси будівельної галузі

Все частіше будівельні компанії (підприємства) звертаються з однією і тією ж проблемою: зупинили реєстрацію податкових накладних. Наче і ПДВ і ЄСВ і інші податки сплачуються ними вчасно і в повному обсязі, але все одно податківці все більше блокують. Вважаємо, що в даному випадку не все залежить від підприємства – у фіскалів свої критерії та плани, які не завжди «вписуються» в вимоги «чинного законодавства». З іншого боку, і будівельники не безгрішні, до останнього не наважуються змінити структуру постачальників, в тому числі за для подальшого отримання найбільших вигід від оптмізації податкового навантаження. Пропонуємо звернути увагу на будівельну галузь, як з позиції критеріїв блокування, так і з позиції структури постачальників…

Чим керуються при блокуванні податкових накладних?

Саме постановою Кабміну від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено:

1. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок блокування ПН), яким в свою чергу визначено порядок:

  • автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків;
  • зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі— порядок подання таблиці даних платника податку;
  • ухвалення відповідних рішень Комісією контролюючого органу.

У відповідних додатках до Порядку блокування ПН також наведено:

  • критерії ризиковості платника ПДВ;
  • перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
  • критерії ризиковості здійснення операцій.

2. Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цими порядками, затвердженими постановою Кабміну від 11.12.2019 р. № 1165, керуються контролюючі органи, блокуючи податкові накладні, та виносячи рішення про залишення скарги платника податків без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Детальніше з цими законодавчими актами можна ознайомитися на сайті ВРУ за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2019-%D0%BF#Text.

Аналіз критеріїв, що враховуються при блокуванні

Податкові накладні насамперед підлягають автоматизованому моніторингу на відповідність ознакам безумовної реєстрації:

Нагадаємо, що у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної в межах автоматизованого моніторингу визначено, що податкова накладна відповідає одній з ознак безумовної реєстрації, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в ЄРПН.

Є 4 «ознаки безумовної реєстрації» податкової накладної:

1. Податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування.

2. Обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником ПДВ, не перевищує 50 тис. гривень, а сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3. Одночасно виконуються такі умови:

– загальна сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 1 млн. гривень;

– значення показника D становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0%, 20% і 7%, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

–          значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

                                                          P = Pм х 1,4

де P – сума ПДВ, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Показники D та P можна побачити в електронному кабінеті платнику ПДВ.

4. В податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Якщо ж жодній з цих «ознак безумовної реєстрації» податкова накладна не відповідає, то:

1. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН таку податкову накладну, перевіряється щодо відповідності: критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку блокування ПН), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 Порядку блокування ПН).

2. Така податкова накладна перевіряється щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку блокування ПН).

На практиці багато підприємств просто не зможуть виконати хоча б одну із цих «ознак безумовної реєстрації», і не тому що не хочуть, а тому, що не мають відповідних операцій або економічні показники діяльності підприємства наведеними «ознаками» не враховуються. Тому далі можливі варіанти.

            Отже, реєстрація податкової накладної, яка не відповідає жодній з «ознак безумовної реєстрації», зупиняється, але тільки у разі коли:

1. За результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено таку податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку.

Відзначимо, що критерії ризиковості платника податку умовно можемо віднести до трьох видів:

банальне шахрайство (платник ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджена фінансово-господарська діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; платник ПДВ – юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

звітні помилки, як умисні так і ні  (платником ПДВ не подано контролюючому органу податкової звітності з ПДВ за два останніх звітних (податкових) періоди; платником податку на прибуток та ПДВ не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період);

фіскальні критерії (в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

2. За результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

В нашому випадку, не акцентуємо увагу на всіх цих критеріях, адже будівельне підприємство виконує тільки притаманні цій галузі роботи (будівельно-монтажні, а також ремонтні роботи як всередині приміщень, так і зовні, тощо). Тому звертаємо лише увагу на один критерій ризиковості здійснення операції, який може бути доречний в даній ситуації: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній на збільшення суми податкових зобов’язань, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних, зареєстрованих ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50%) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Звертаємо увагу!!!

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної встановлено, що відображена в ній операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкової накладної зупиняється. Але це правило не стосується податкової накладної, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія.

Інакше кажучи, платникам ПДВ не блокують податкову накладну, навіть якщо їхні операції мають ознаки ризикових, у разі наявності у підприємства одного із 6 показників:

1. Обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації накладної/розрахунку коригування становить менше 500 тис. гривень. Додаткова умова: обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у податкових накладних у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником ПДВ, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

2. Платник ПДВ здійснює на постійній основі протягом будь-яких 4 звітних місяців з останніх 6 місяців реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з  УКТ ЗЕД або Державним класифікатором продукції та послуг.

3. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн. гривень та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника. Додаткова умова: з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

4. Площа наявних у платника ПДВ у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

5. Сплачено суму ЄСВ на одного працюючого, що перевищує суму такого ЄСВ з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців. Додаткова умова: з початку попереднього року керівник та/або засновник платника ПДВ не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше 5 осіб.

6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків (зборів), контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, становить більше 10 млн. гривень.

Отже, наведений короткий аналіз дає привід вважати, що зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН може бути пов’язаний більшою мірою з невідповідністю показників будівельного підприємства тим показникам, які наведені в Порядку блокування ПН. Але зауважимо: також може мати місце неправильно вибудована структура роботи будівельного підприємства з підрядниками-платниками ПДВ.

Структура роботи будівельного підприємства з підрядниками: коротко

У відносинах із замовниками будівельне підприємство позиціонує себе як генеральний підрядник, а іноді – як підрядник. При цьому, не цурається залучати, маючи на це право згідно з договором із замовником, інших юридичних осіб – підрядників. Тобто, цілком ймовірно, що структура виконаних робіт буде мати наступний вигляд: частина робіт самостійно, а інша частина – через залучення інших підрядників (платників ПДВ або ні). Будівельні матеріали підприємство закуповує, як у вітчизняних постачальників, у великих будівельних мережах, так є і доля їх придбання безпосередньо у імпортерів.

Враховуючи вимоги Порядку блокування ПН, дуже важливо, які постачальники матеріалів (робіт, послуг) є у будівельного підприємства.

Що стосується матеріалів – великим будівельним мережам, як показує практика, довіряти є сенс. Вони мають багато офіційних працівників, та в більшості своїй, відповідають основним критеріям Порядку блокування ПН. Закупівля матеріалів у великих офіційних імпортерів – постачальників матеріалів, навіть якщо це здійснюється в межах програми «оптимізації та мінімізації», також має позитивний аспект в плані виконання вимог Порядку блокування ПН. Щоправда, якщо матеріали дійсно офіційно надходили до країни і код УКТ ЗЕД рухався від кордону до податкової накладної будівельного підприємства.

Втім, матеріали використовуються будівельним підприємством за кошторисом, певна необхідна кількість, яка показується тим чи іншим чином замовнику, і для цілей оптимізації ПДВ, акцент робиться на придбанні будівельних робіт у підрядників – платників ПДВ. Звісно, не всі з цих підрядників мають негативну податкову історію, є «мінімізаторами», але будівельне підприємство, має структуру роботи з постачальниками переглянути, інакше знову можливо наразитися на блокування податкових накладних.

Звертаємо увагу, що у будівельного підприємства також є ризики при залученні «реальних»  підрядників. Наприклад, роботи таким підрядником виконані вчасно та якісно, але будівельному підприємству контролюючі органи заблокували податкові накладні. Вказуючи, приміром, саме на такого підрядника як на наслідок блокування. Дивуватися тут не варто.

Ваш контрагент підрядник, як вважають контролюючі органи, не має достатньої кількості працівників для виконання покладеного на нього обсягу робіт або виробничих потужностей та обладнання, він напряму працює з «мінімізаторами», подає невірну бухгалтерську (податкову) звітність. Або банально – не відповідає певним критеріям Порядку блокування ПН.

В такому випадку фіскальні органи нерідко використовують найбільш незрозумілий бізнесу критерій ризиковості платника ПДВ: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій …». За цим критерієм можна зупинити реєстрацію будь-якої податкової накладної, і коментувати тут щось важко…

Якщо все ж заблокували?

Приміром підприємству, що займається будівельно-монтажними роботами, було зупинена реєстрація податкових накладних. Адміністративне оскарження рішення контролюючих органів про відмову в реєстрації податкових накладних не дало результатів. Навіть незважаючи на те, що до скарги підприємство додало всі необхідні пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній, реєстрація яких зупинена.

Далі чинне законодавство пропонує оскаржувати рішення контролюючих органів в судовому порядку. Але це доволі довго, а робота будівельного підприємства натомість буде паралізована.

У багатьох в такому випадку виникає логічне запитання, поки в судовому порядку буде йти оскарження рішення контролюючих органів: підприємству «клонувати» себе шляхом негайного створення такого ж іншого підприємства (перевести на нього всі активи, в т.ч. за допомогою орендних договорів, всіх робітників, та дебіторську заборгованість) за для продовження безперебійної роботи із замовником, адже угоди укладені з ним довгострокові? Так, це один із варіантів негайного вирішення проблеми. Проте, чи ефективний цей крок? В наближеній перспективі, як варіант виходу із критичної ситуації, так. Але для систематичної безперебійної роботи підприємства протягом довготривалого терміну, вважаємо, що ні.

Може є якийсь інший вихід із даної ситуації, мається на увазі, в «межах чинного законодавства»? Так, він є. Насамперед будівельному підприємству, що працює в реальному секторі економіки, потрібно звернутися (телефонний режим, особисто) до ДПС за місцем реєстрації платником ПДВ. Податківці в свою чергу, можуть зауважити, за якими податковими накладними, складеними підрядниками, що виконували роботи, слід відкоригувати податковий кредит з ПДВ у звітності будівельного підприємства. Як правило, такі підрядники-платники ПДВ самі відзначені як «ризикові».

Таким чином, відкоригувавши свій податковий кредит з ПДВ, будівельне підприємство втратить критерій ризиковості платника ПДВ, за яким: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій …».

В податківців є й спеціальна норма саме під наш випадок. Нагадаємо, що згідно абзацу 7 пункту 6 Порядку блокування ПН, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення таких обставин (інформації), та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, він отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Відповідно, будівельне підприємство зможе знову реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

До речі, зверніть увагу на показники позитивної податкової історії – бажано мати хоча б один із них для деактивації «критеріїв ризиковості здійснення операції».

Висновок робіть самі… або зверніться за допомогою до спеціалістів.