КРЕДО КОНСАЛТИНГ ГРУПП

Відображення резерву (забезпечення) відпусток в обліку

Резерв відпусток створюють з метою рівномірного розподілу протягом усього календарного року витрат на оплату відпусток, нараховують його щомісячно. Втім це правило не для всіх підприємств обов’язкове, і стосується не всіх видів відпусток. Розглянемо ці та інші нюанси більш детально, відповідаючи на основні запитання.

Так резерв чи забезпечення?

Відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Мінфіну від 28.10.2003р. №601, виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Нагадаємо, що забезпеченнями є зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Пунктом 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Мінфіну від 31.01.2000р. №20 (далі – П(С)БО 11 «Зобов’язання») визначено, що забезпечення створюються для відшкодування майбутніх (наступних) операційних витрат, зокрема, на виплату відпусток працівникам.

Нагадаємо, бухгалтерський облік – це основа для обліку податкового. Як вже зрозуміло, в П(С)БО 11 «Зобов’язання» йде мова про «забезпечення для відшкодування майбутніх (наступних) операційних витрат на виплату відпусток працівникам». Що стосується податкового обліку, то в пункті 139.1 статті 139 Податкового кодексу України зустрічається таке формулювання: «забезпечення (резерв) витрат на оплату відпусток працівникам».

Чи розуміють законодавці під цими висловлюваннями одне й теж саме? Звісно, що так. Тому, саме керуючись податковою термінологією, часто зустрічаємо  в численних консультаціях термін «резерв відпусток». По суті, це ж нічого не змінює. Досвідчений бухгалтер розуміє, що йдеться саме про забезпечення в бухгалтерському обліку.

Чи всі мають створювати забезпечення (резерв) відпусток?

Відразу вкажемо, що з позицією деяких фахівців, які радять створювати забезпечення (резерв) відпусток всім підприємствам без винятку, ми не згідні. І ось чому.

Виходячи з вимог пункту 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам» та пункту 12 П(С)БО 11 «Зобов’язання», підприємства обов’язково мають створювати забезпечення (резерв) відпусток працівникам, на що неодноразово вказував і Мінфін (зокрема, див. Лист від 23.01.2014 р. № 31-08410-07-10/1550).

Втім, не всіх юридичних осіб зазначене правило стосується!!!!

Звернімося до пункту 7 розділу I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Мінфіну від 25.02.2000р. №39. Цим пунктом прямо встановлено, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 розділу I підприємства можуть не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (зокрема, на виплату наступних відпусток працівникам). До означених юридичних осіб відносяться непідприємницькі товариства, а також:

1. Мікропідприємства.

При цьому, вони мають бути визнані такими відповідно до Закону про бухоблік.

Тобто, мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв (частина друга статті 2 Закону про бухоблік):

– балансова вартість активів – до 350 тисяч євро;

– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро;

– середня кількість працівників – до 10 осіб.

2. Підприємства- які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.

Згідно пунктом 44.2 Податкового кодексу України, саме юридичні особи – платники єдиного податку (група 3) ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат.

Отже, за винятком вказаних підприємств, які можуть визнавати відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення без створення забезпечення наступних витрат і платежів (зокрема, на виплату наступних відпусток працівникам), інші юридичні особи створювати резерв відпусток зобов’язані.

Тут звертаємо увагу на два аспекти щодо мікропідприємств або підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства!!!!

1. Як бачимо, їм дано право не створювати означене забезпечення. Втім прямої заборони немає, і все вирішують означені підприємства самостійно. Можуть та мають бажання – створюють, не можуть і не хочуть – не створюють.

2. Будь які посилання на те, що мікропідприємства – платники податку на прибуток повинні обов’язково створювати забезпечення (резерв) відпусток, вважаємо є не переконливими. НП(С)БО25 «Спрощена фінансова звітність» є чинним, прийнятим у відповідності до законодавства, і бухгалтер має право додержуватися всіх його вимог, зокрема, визнавати відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення без створення забезпечення. Ми переконані, що досвідчений аудитор (юрист), за необхідності зможе відстояти цю правову позицію, в тому числі і в суді.

Як розрахувати суму забезпечення (резерву) відпусток?

В пункті 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання» зазначено, що сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця: як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці, з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такий же порядок розрахунку передбачений Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція №291), який має наступне формульне відображення:

СЗР = СЗП × КР × КЄСВ, де:

  • СЗР — сума забезпечення (резерву) на виплату відпусток (грн), нарахованого у звітному місяці;
  • СЗП — сума фактично нарахованої працівникам заробітної плати за звітний місяць (грн);
  • КР — коефіцієнт (відсоток) резервування;
  • КЄСВ — коефіцієнт, що збільшує суму забезпечення (резерву) відпусток на суму ЄСВ.

Розглянемо показники, які входять до розрахунку СЗР, більш детально.

СЗП. Суму фактично нарахованої заробітної плати працівникам за звітний місяць, звісно, потрібно визначати на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства (розрахункова відомість тощо). В статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР (далі – Закон про оплату праці) наведена структура заробітної плати:

– основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

– додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

– інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, логічним підходом при визначенні суми фактично нарахованої заробітної плати працівникам за звітний місяць (показник СЗП) є врахування нарахованої основної та додаткової заробітні плати, нарахованих інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Детально ці показники розтлумачені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату від 13.01.2004р. №5 (далі – Інструкція №5).

КР. Його обчислюють (один раз – на календарний рік), як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Наведемо формулу:

КР = ОПВ : ФОПп, де:

ОПВ — річна планова сума на оплату відпусток (грн.);

ФОПп — загальний плановий фонд оплати праці (грн).

Зауважимо, що показник ФОПп, так само, як і ОПВ, є розрахунковою плановою величиною на календарний рік.

При розрахунку показника ФОПп потрібно враховувати усі складові заробітної плати зі ст. 2 Закону про оплату праці (основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат), з урахуванням вимог Інструкції №5.

ПоказникОПВ доцільно визначати на підставі складеного графіка відпусток, в якому зазначається черговість їх надання в календарному році. При розрахунку потрібно враховувати витрати на оплату відпусток за всіма їх видами, для яких створюється на підприємстві забезпечення (резерв).

Нагадаємо, що резерв (забезпечення) відпусток створюють насамперед для щорічних (основних і додаткових) відпусток, а також в разі доцільності (та наявності) – для додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Логіка тут проста. Згідно вимог пункту 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання», забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Отже, керуючись цією нормою чинного законодавства, підприємство має створювати резерв (забезпечення) щодо відпусток, ймовірність надання яких не важко спрогнозувати підприємству. А щодо інших відпусток, факт надання яких, зазвичай, неможливо визначити достовірно – не створювати. Приміром, якщо для підприємства не є можливим передбачити надання працівнику творчої відпустки в календарному році, то створення резерву для такої відпустки також не доцільне.

До відома!

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР встановлено такі види щорічних відпусток:

– основна відпустка;

– додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

– додаткова відпустка за особливий характер праці;

– інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону) визначена як соціальна відпустка. Вона надається щорічно – як додаткова (до основної).

КЄСВ. Цей коефіцієнт визначають (один раз – на календарний рік) з врахуванням чинної ставки ЄСВ та відповідних правил нарахування на фонд оплати праці за такою формулою:

КЄСВ = 1 + ЄСВ : 100, де:

ЄСВ — ставка ЄСВ на відповідний рік для конкретної категорії працівників (%).

Наприклад, загальна ставка ЄСВ для звичайних працівників, відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі – Закон про ЄСВ), складає 22% бази нарахування єдиного внеску. При цьому, потрібно пам’ятати про максимальну величину бази нарахування єдиного внеску – п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (в 2021р. – 6000 грн. х 15, тобто 90 000 грн.).

Приміром, заробітна плата одного з працівників у поточному місяці більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (більше 90000 грн.), і звісно, сума перевищення під обкладення ЄСВ не потрапляє. В такому разі заробітну плату, що дорівнює максимальній величині бази нарахування ЄСВ (більше 90000 грн.), враховують у розрахунку суми забезпечення (резерву) на виплату відпусток з використанням КЄСВ та КР, а суму, яка перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ, слід коригувати тільки на коефіцієнт (відсоток) резервування Р).

Відмітимо також деякі загальні аспекти, що враховуються під час визначення та відображення суми забезпечення (резерву) на виплату відпусток:

1. Розпорядчий документ про облікову політику підприємства має визначити застосування, зокрема, переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів (Лист Мінфіну від21.12.2005р. №31-34000-10-5/27793). Разом з тим, одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документу включати не доцільно, як імперативні (тобто, обов’язкові) для застосування підприємством норми. Тобто, переконані, шо сам порядок розрахунку забезпечення (резерву) на виплату відпусток, визначений в П(С)БО 11 «Зобов’язання», в положенні про облікову політику ще раз наводити не потрібно.

Втім переконані!!!! Окремі, відмічені в тому числі нами, аспекти, які мають декілька варіантів або підходів до обрахунку на підприємстві, визначити обліковою політикою, вважаємо, все ж не завадить.

Розрахунок забезпечення (резерву) відпусток та конкретні бухгалтерські проведення можна оформлювати щомісяця бухгалтерською довідкою, складеною в довільній формі або за формою, затвердженою підприємством або відповідними фахівцями в цій галузі.

Увага!!!

Мікропідприємства чи підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, можуть записати в положенні про облікову політику, що вони не створюють, керуючись пунктом 7 розділу I НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», забезпечення для відшкодування майбутніх (наступних) операційних витрат, зокрема, на виплату відпусток працівникам, а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення.

2. На практиці виділяють два підходи до розрахунку загального річного планового фонду оплати праці (показник ФОПп) — з врахуванням сум на оплату відпусток (тобто, відпускних) чи без їх урахування. А все тому, що нормативно-правовими актами однозначно не врегульоване дане питання. Який би варіант не обрало підприємство, керуючись своїми переконаннями, слід врахувати, що і сума фактично нарахованої працівникам заробітної плати за звітний місяць (показник СЗП), заради забезпечення співставності та порівнянності показників, має мати подібний підхід визначення (тобто, з врахуванням відпускних чи без).

3. Окрім загальної ставки ЄСВ в розмірі 22%, Законом про ЄСВ визначені і інші розміри ставок.

Наприклад, відповідно до частини тринадцятої статті 8 Закону про ЄСВ, єдиний внесок для підприємств, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю. Тому показник КЄСВ слід рахувати підприємству окремо:

– для працівників з інвалідністю (ставка ЄСВ – 8,41 %);

– для інших працівників (загальна ставка ЄСВ – 22%).

Відповідно, сума забезпечення (резерву) на виплату відпусток також буде визначена для цих категорій працівників окремо.

Як відобразити суму забезпечення (резерву) відпусток в бухгалтерському обліку?

Звернемося до вимог Інструкції №291, де прямо зазначено: на субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Аналітичний облік забезпечень майбутніх витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямами формування й використання.

Увага!!!!

Мінфін (Лист від 24.05.2007р. №31-34000-10-10/10654) з посиланням на П(С)БО 16 «Витрати», зазначає, що у бухгалтерському обліку витрати, пов’язані з оплатою відпусток та забезпечення виплат відпусток включаються до складу елемента «Витрати на оплату праці» з відображенням у складі витрат операційної діяльності в залежності від фонду оплати праці якої групи працівників нараховуються, а саме:

– до витрат з капітальними інвестиціями;

– до витрат на виробництво;

– до загальновиробничих витрат;

– до адміністративних витрат;

– до витрат на збут;

– до інших операційних витрат підприємства тощо.

Тобто, забезпечення (резерв) відпусток потрібно розраховувати для кожної групи працівників окремо: адміністративному персоналу; працівникам відділу збуту; робітникам, що безпосередньо зайняті виробництвом продукції і т.д. І відповідно, нарахування забезпечення (резерву) відпусток необхідно показувати за кредитом рахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» в кореспонденції з дебетом рахунків 15 «Капітальні інвестиції», 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» тощо.

Наприклад, нарахування резерву відпусток адміністративному персоналу підприємства відображають проведенням: Дт 92-Кт 471.

Використання сум нарахованого резерву відображають проведенням:

1. Дт471 у кореспонденції з кредитом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» — на суму нарахованих працівникам відпускних (компенсацій за невикористану відпустку);

2. Дт471 у кореспонденції з кредитом субрахунку 651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування» — на суму нарахованого ЄСВ на відпускні (на компенсації за невикористану відпустку).

До речі, згідно вимог пункту 16 П(С)БО 11 «Зобов’язання», забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено. Тобто, резерв відпусток використовують тільки для покриття витрат на оплату відпусток (приміром, щорічних відпусток; додаткових відпусток працівникам, які мають дітей), компенсації за невикористану відпустку та ЄСВ, нарахованого на суми таких відпускних (компенсації).

Розглянемо приклад.

Приклад. Дані підприємства на 2021 рік (10 працівників): загальний плановий фонд оплати праці всіх працівників – 1 200 000 грн; планова сума на оплату відпусток всіх працівників – 110 000 грн. Підприємство визначає суму забезпечення (резерву) відпусток вперше, тобто залишку резерву за 2020р. немає.

Визначимо:

  1. Коефіцієнт (відсоток) резервування (КР) складе 0,092 (110 000 : 1 200 000).
  2. Коефіцієнт коригування резерву відпусток на суму ЄСВ (КЄСВ) складе:
  3. працівник з інвалідністю: 1,0841 (1 + 8,41 % : 100 %);
  4. інші працівники: 1,22 (1 + 22 % : 100 %).

За січень 2021 року була нарахована заробітна плата всім працівникам в розмірі 120000 грн, в тому числі:

– адміністративному персоналу (4 працівники): 68000 грн, в тому числі працівникові з інвалідністю — 8000,00 грн.;

– працівникам відділу збуту (6 працівників) — 52000 грн.

Враховуючи ці дані, розрахуємо суму резерву відпусток:

1. Для адміністративного персоналу (4 працівники) – 7532,30 грн. (797,90+6734,40), а саме:

— для працівника з інвалідністю (1 працівник): 797,90 грн. (8000 грн. х 0,092 х 1,0841);

— для інших працівників адміністративного відділу (3 працівники): 6734,40 грн. ((68000 – 8000) х 0,092 х 1,22);

2. Для працівників відділу збуту (6 працівників): 5836,48 грн. (52000 х 0,092 х 1,22).

В поточному місяці нараховано одному з працівників відділу збуту, окрім заробітної плати за відпрацьовані дні, ще й відпускні в сумі 4000 грн, ЄСВ складає 880 грн. (4000 х 22%).

Зазначені дані січня 2021р. відобразимо бухгалтерськими проведеннями (таблиця 1).

Таблиця 1. Нарахування забезпечення (резерву) відпусток в обліку та його використання.

Таким чином, резерв на оплату відпусток на початок лютого 2021р. складає:

– для адміністративного персоналу (4 працівники) – 7532,30 грн., в тому числі для працівника з інвалідністю (1 працівник): 797,90 грн. (8000 грн. х 0,092 х 1,0841);

– для працівників відділу збуту (6 працівників): 956,48 грн. (5836,48 – 4880). Отже, за рахунок резерву відпусток відшкодовані витрати в сумі 4880 грн., тобто, його було достатньо. Слід пам’ятати, що суму нарахованих відпускних і ЄСВ, для яких раніше нарахованого резерву не вистачило б, потрібно було б відобразити проведенням: Дт 92 (91, 93 тощо) — Кт 661, 651. Тобто, підприємство частково визнало би відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення, але вже не за рахунок нарахування резерву (забезпечення) відпусток, а прямим проведенням. А все тому, що використовувати резерв можна тільки в межах нарахованої суми (залишок за Кт субрахунку 471).

Як відобразити суму забезпечення (резерву) відпусток в податковому обліку?

Тут все просто.

Платники податку на прибуток, керуючись вимогами розділу III Податкового кодексу України (зокрема, пунктом 134.1 статті 134, пунктом 139.1 статті 139), відображають у податковому обліку відповідні витрати при нарахуванні забезпечення (резерву) відпусток на підставі бухгалтерських даних (за даними прикладу, у січні адміністративні витрати складуть 7532,30 грн, а витрати на збут – 5836,48 грн.).

При цьому, фінансовий результат до оподаткування не коригується на суми забезпечень (резервів) для оплати відпусток працівникам. А все тому, що нормами підпунктів 139.1.1-139.1.2 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що фінансовий результат до оподаткування:

1. Збільшується – на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.

2. Зменшується:

– на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ;

– на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.

Увага!!!

Фінансовий результат до оподаткування не коригується на суми забезпечень (резервів) для оплати відпусток працівникам.

Чи переглядається резерв (забезпечення) відпусток протягом року?

І коефіцієнт резервування, і коефіцієнт, що збільшує суму забезпечення (резерву) відпусток на суму ЄСВ, як вже зрозуміло, мають одне загальне правило – вони обидва визначаються одноразово на весь майбутній календарний рік.

 Чи може підприємство їх посеред року обрахувати заново та використати в майбутньому в поточному році оновлені показники?

Наша позиція ствердна. Вважаємо що в разі крайньої необхідності переглянути показник КР  можливо, якщо підприємство значно змінить річні планові показники: загальний плановий фонд оплати праці та планову сума на оплату відпусток.

Наслідком перегляду цих коефіцієнтів може бути і зміна чинних законодавчих норм. Приміром, складові фонду оплати праці – відкоригуються законодавцями, зазнають змін підходи до обрахунку сум на оплату відпусток, зміниться ставка ЄСВ для всіх працівників або тільки для деяких категорій, що працюють на підприємстві тощо.

До речі, слід пам’ятати, що згідно пункту 17 П(С)БО 11 «Зобов’язання», залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу (тобто станом на кінець кожного звітного кварталу поточного року) та, у разі потреби, коригується – збільшується або зменшується. У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Також звертаємо увагу, що згідно підпункту 8.2 розділу ІІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 року №879, залишок забезпечення на виплату відпусток, у тому числі відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденній оплаті праці працівників. При цьому, середньоденна оплата праці визначається відповідно до законодавства. Тобто, на кінець попереднього року (а отже і на початок наступного) залишок резерву відпусток цілком може бути відображений в обліку.

Насправді, запитання при перегляді резерву відпусток (і щоквартального і річного) є, їх багато, але ми не бачимо складностей, які не вирішуються фахівцями в цій справі.

Насамкінець

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, і він застосовується, зокрема, у випадку надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.  Слід врахувати і нещодавні зміни (внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1213 до Порядку №100), які вплинуть на розрахунок річної  планової суми на оплату відпусток (показник ОПВ) та в деяких моментах – зазнають змін підходи до обрахунку сум на оплату щорічних відпусток. Впевнені, що разом їх врахувати, та правильно побудувати систему відображення резерву (забезпечення) відпусток в обліку буде не складно.